|
Розділ I. Загальні положення
Глава 1. Загальні положення
Стаття 1. Предмет та мета Закону
1. Цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні,
організаційні і правові засади створення, діяльності,
реорганізації і ліквідації банків.
2. Метою цього Закону є правове забезпечення стабільного
розвитку і діяльності банків в Україні і створення належного
конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечення
захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків, створення
сприятливих умов для розвитку економіки України та підтримки
вітчизняного товаровиробника.
Стаття 2. Визначення термінів
1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
1)андеррайтинг - купівля на первинному ринку цінних паперів з
наступним їх перепродажем інвесторам; укладання договору про
гарантування повного або часткового продажу цінних паперів
емітента інвесторам, про повний чи частковий їх викуп за
фіксованою ціною з наступним перепродажем або про накладання на
покупця обов'язку робити все можливе, щоб продати якомога більше
цінних паперів, не беручи зобов'язання придбати будь-які цінні
папери, що не були продані;
2)афілійована особа банку - будь-яка юридична особа, в якій
банк має істотну участь або яка має істотну участь у банку;
3)банк - юридична особа, яка має виключне право на підставі
ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі
операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних
осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних
умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських
рахунків фізичних та юридичних осіб;
4)банк з іноземним капіталом - банк, у якому частка капіталу,
що належить хоча б одному іноземному інвестору, становить не менше
10 відсотків; { Термін із змінами, внесеними згідно із Законом
N 358-V ( 358-16 ) від 16.11.2006 }
5)банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів
фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від
свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і
ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб;
6)банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну
суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати
право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу,
яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення
заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та
інших зборів з такої суми;
7)банківська ліцензія - документ, який видається Національним
банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі,
на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право
здійснювати банківську діяльність; { Термін із змінами, внесеними
згідно із Законом N 358-V ( 358-16 ) від 16.11.2006 }
8)банківський платіжний інструмент - засіб, що містить
реквізити, які ідентифікують його емітента, платіжну систему, в
якій він використовується, та, як правило, держателя цього
банківського платіжного інструмента. За допомогою банківських
платіжних інструментів формуються відповідні документи за
операціями, що здійснені з використанням банківських платіжних
інструментів, на підставі яких проводиться переказ грошей або
надаються інші послуги держателям банківських платіжних
інструментів;
9)банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні
кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і
контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за
допомогою банківських платіжних інструментів;
10)державний реєстр банків - реєстр, що ведеться Національним
банком України і містить відомості про державну реєстрацію усіх
банків;
11)вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій
формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені
клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на
визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і
підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України
та умов договору;
12)державна реєстрація банку - надання банку статусу юридичної
особи відповідно до вимог глави 3 цього Закону;
13)ділова репутація - сукупність підтвердженої інформації про
особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та
управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність
її діяльності вимогам закону;
14)економічні нормативи - показники, що встановлюються
Національним банком України і дотримання яких є обов'язковим для
банків;
( Визначення терміну "ідентифікація особи" статті 2 виключено
на підставі Закону N 485-IV ( 485-15 ) від 06.02.2003 )
15)іноземний - пов'язаний з громадянином або юридичною особою
будь-якої країни, крім України;
16)істотна участь - пряме або опосередковане, самостійно або
спільно з іншими особами володіння 10 і більше відсотками
статутного капіталу або права голосу придбаних акцій (паїв)
юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість
вирішального впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи;
17)капітал банку - залишкова вартість активів банку після
вирахування всіх його зобов'язань;
18)капітал підписний - величина капіталу, на яку отримано
письмові зобов'язання акціонерів (пайовиків) банку на внесення
коштів за підпискою на акції (паї);
19)капітал приписний - сума грошових коштів у вільно
конвертованій валюті, надана іноземним банком філії для її
акредитації; { Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом
N 358-V ( 358-16 ) від 16.11.2006 }
20)капітал статутний - сплачений та зареєстрований підписний
капітал;
21)капітал регулятивний (власні кошти) - складається з основного
та додаткового капіталу, зваженого на ризики, що визначаються
нормативно-правовими актами Національного банку України;
22)клієнт банку - будь-яка фізична чи юридична особа, що
користується послугами банку;
23)контроль - безпосереднє або опосередковане володіння часткою
в юридичній особі, одноосібне або разом з іншими особами, що
презентує еквівалент 50 чи більше відсотків статутного капіталу
або голосів юридичної особи, або можливість справляти вирішальний
вплив на управління, або діяльність юридичної особи на основі
угоди або будь-яким іншим чином;
24)кошти - гроші у національній або іноземній валюті чи їх
еквівалент;
25)кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має
документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових
зобов'язань;
26)ліквідація банку - процедура припинення функціонування банку
як юридичної особи відповідно до положень цього Закону;
27)ліквідатор - юридична або фізична особа, яка здійснює функції
щодо припинення діяльності банку та задоволення вимог кредиторів;
28)ліквідаційна маса - усі види майнових активів (майно та
майнові права) банку, які належать йому на праві власності на день
відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідації;
29)мораторій - зупинення виконання банком зобов'язань перед
кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів
(обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на
забезпечення виконання цих зобов'язань; { Визначення терміна в
редакції Закону N 1617-VI ( 1617-17 ) від 24.07.2009 }
30)неплатоспроможність банку - неспроможність банку своєчасно та
в повному обсязі виконати законні вимоги кредиторів через
відсутність коштів або зменшення розміру капіталу банку до суми,
що становить менше однієї третини мінімального розміру
регулятивного капіталу банку;
31)нормативно-правові акти Національного банку України -
нормативно-правові акти, що видаються Національним банком України
у межах його повноважень на виконання цього та інших законів
України;
32)підрозділ банку - структурна одиниця банку, що не має статусу
юридичної особи і виконує функції, визначені банком;
33)представництво банку - територіально відокремлений
структурний підрозділ банку, що виконує функції представництва та
захисту інтересів банку і не здійснює банківську діяльність;
{ Термін із змінами, внесеними згідно із Законом N 358-V
( 358-16 ) від 16.11.2006 }
34)реорганізація банку - злиття, приєднання, виділення, поділ
банку, перетворення його організаційно-правової форми, наслідком
яких є передача, прийняття його майна, коштів, прав та обов'язків
правонаступникам;
35)розрахункові банківські операції - рух грошей на банківських
рахунках, здійснюваний згідно з розпорядженнями клієнтів або в
результаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права
власності на активи;
36)споріднена особа - юридична особа, яка має спільних з банком
власників істотної участі;
37)системоутворюючий банк - банк, зобов'язання якого становлять
не менше 10 відсотків від загальних зобов'язань банківської
системи;
Стаття 3. Сфера застосування
1. Цей Закон регулює відносини, що виникають під час заснування,
реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків.
2. Положення цього Закону та нормативно-правові акти
Національного банку України застосовуються як до банків, так і до
філій іноземних банків.
{ Статтю 3 доповнено частиною згідно із Законом N 358-V ( 358-16 )
від 16.11.2006 }
3. Положення цього Закону застосовуються до представництв
іноземних банків, що діють на території України, якщо інше не
встановлено міжнародними договорами (угодами), згода на
обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також до
філій українських банків за кордоном та до пов'язаних з банком
осіб, визначених статтею 52 цього Закону.
4. Відповідні положення цього Закону поширюються також на окремі
зобов'язання і відповідальність інших осіб, діяльність яких
пов'язана з функціонуванням банків.
Стаття 4. Банківська система України
1. Банківська система України складається з Національного банку
України та інших банків, а також філій іноземних банків, що
створені і діють на території України відповідно до положень цього
Закону. { Частина перша статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 358-V ( 358-16 ) від 16.11.2006 }
2. Банки в Україні можуть функціонувати як універсальні або як
спеціалізовані. За спеціалізацією банки можуть бути ощадними,
інвестиційними, іпотечними, розрахунковими (кліринговими).
3. Банк самостійно визначає напрями своєї діяльності і
спеціалізацію за видами операцій. Національний банк України
здійснює регулювання діяльності спеціалізованих банків через
економічні нормативи та нормативно-правове забезпечення
здійснюваних цими банками операцій.
4. Банк набуває статусу спеціалізованого банку у разі, якщо
більше 50 відсотків його активів є активами одного типу. Банк
набуває статусу спеціалізованого ощадного банку у разі, якщо
більше 50 відсотків його пасивів є вкладами фізичних осіб.
5. Національний банк України здійснює регулювання та банківський
нагляд відповідно до положень Конституції України, цього Закону,
Закону України "Про Національний банк України" ( 679-14 ), інших
законодавчих актів та нормативно-правових актів Національного
банку України.
Стаття 5. Економічна незалежність банків
1. Банки мають право самостійно володіти, користуватися та
розпоряджатися майном, що перебуває у їхній власності.
2. Держава не відповідає за зобов'язаннями банків, а банки не
відповідають за зобов'язаннями держави, якщо інше не передбачено
законом або договором.
3. Національний банк України не відповідає за зобов'язаннями
банків, а банки не відповідають за зобов'язаннями Національного
банку України, якщо інше не передбачено законом або договором.
4. Органам державної влади і органам місцевого самоврядування
забороняється будь-яким чином впливати на керівництво чи
працівників банків у ході виконання ними службових обов'язків або
втручатись у діяльність банку, за винятком випадків, передбачених
законом.
5. Шкода, заподіяна банку внаслідок такого втручання, підлягає
відшкодуванню у порядку, визначеному законом.
|
